USA, here I am

Америка.
При цьому слові, в мене завжди запалювалися очі, підіймався тиск і в голові було одне слово: "ХОЧУ!" Та як же без "але", коли бажання стосується Сполучених Штатів Америки? Полетіти за океан можна було, маючи 3 вибори:
-родичів, які давно емігрували

 -гроші на туристичну подорож
-участь в студентських програмах
Ну ще завжди є 4й вибір: заміжжя, але то не мій варіант:)
Родичів в Америці ніколи не мала, гроші на туристичну подорож саме за океан - теж, тому, привіт Study.ua.
Звісно, всі спроби почалися з київських агенств, які займалися цим "хочу". Що найбільше бачила - туди і звернулася. Тож, Study.ua, Work&Travel. Після довгих роздумів кудинавіщоякколи, ми з моєю подругою вирішили подати документи на воркендтревел до Аляски. Це був 3й курс університету. Мені варіант їхати до Нью-Йорку чи Каліфорнії був не варіант. Гроші на програму брала в борг, тому приїхати назад без центу не могла. Підготовчий період був майже завершений, залишалося тільки отримати візу. Як раптом саме того року, в Америці вирішили, що такі програми для студентів з усього світу вважаються експлуатацією праці і майже всі заводи, які брали на роботу саме за контрактом воркендтревел - повідмовлялися приймати студентів за цією програмою. Агенство дало нам вибір: гроші назад чи ризикнути і погодитися на контракт з одним заводом, який вирішив співпрацювати, не дивлячись на нові зміни. Може, я щось впустила, але суть наче та. Я не хотіла ризикувати і відмовилась. Бо ризикувати треба було 3000$ (на той час - це ще було 24 000 грн). Гудбай, Амєріка.
І думала я, шо на цьому про штати можна забувати, бо після 4го курсу я б поїхати не змогла, а після 5го  кому воно вже треба, візьімітьмененароботу.
Але чим ближче було до закінчення університету (я навчалася в Карпенка-Карого, спеціальність диктор,ведучий програм ТБ), тим більше я розуміла, що треба таки спробувати знову. Бо я закінчувала 5й курс в 21 рік і мала повне право на те, щоб рік витратити на своєрідну авантюру.
Моя шкільна вчителька англійської мови, з якою я спілкувалася після закінчення школи, розповіла мені про програму Au-Pair. Своєрідний культурний обмін. Їдеш закордон до людей, які обрали тебе, а ти їх за допомогою анкети та інтерв"ю. Ти в цих людей живеш, їж, за контрактом навчаєшся на курсах, а в обмін на це дивишся за їх дітьми. При цьому, можеш подорожувати, пізнавати, вчити, відкривати...Програма розрахована на рік.
І я знову загорілася. І знову звернулася до Study.ua. Та от біда, рєбята сказали мені: "Вы не можете принимать участия в этой программе, у вас нет педагогического образования".
Еммм...Для цієї програми не потрібна педагогічна освіта. Це не заробітки, це студентська програма.
"Харашо",- подумала я і сприйняла це за другий знак після Аляски, що мені не судьба потрапити до США. Але я Овен, тому ще навчаючись на 5му курсі, я знайшла інше агенство, яке займалося виключно програмою Au-Pair. Правда, агенство в Черкасах. Ну, нічого, телефон, мейл, пошта. Там, до речі, про педагогічну освіту тільки сказали "Не надо, конечно". І панєслась.
За моїм планом, я мала полетіти після завершення 5го курсу, у вересні. Але збір та підготовка документів зайняли близько 6 місяців, а ще після цього пошук сім"ї - близько 8. Тобто, вцілому, від моменту початку підготовки документів до відльоту, пройшло  більше року. За цей час, я влаштувалася на роботу, налагодила особисте життя і знову подумувала над остаточною відмовою від амерікан дрім та в січні 2015го отримала листа. Моєю анкетою зацікавилася чудова сім"я з двома дітками. Жили вони в Брукліні, Нью-Йорк. Так я прийняла найважливіше рішення в своєму житті: звільнилася, отримала візу, пообіцяла повернутися і 1го червня 2015го полетіла.






І ось вже пішов 8й місяць як я живу в Сполучених Штатах Америки, Нью-Йорк, Бруклін.





Вже 8й місяць, як я нарешті зібралася з думками писати про все те, що бачу та відкриваю за океаном.



Ні краплі не шкодую, що прийняла таке рішення, але Америка очима людини, яка живе тут, а не подорожує, виявилася дууууууже далекою від моїх уявлень. Як і сама програма.
Та як то кажуть "Це вже зовсім інша історія", про яку я напишу пізніше.