Гарвард. Гар-вар-д. Як приємно вимовляти це слово, чітко та твердо: ГАРВАРД! :D
Якщо часто уявлення про США не співпадають з реальністю, то, впевнена, уявлення про Гарвард в думках та реальності співпадають цілком. Неймовірний. І крапка.
Знаходиться Гравард в окремому містечку під назвою Кембрідж. Взагалі-то, він від"єднаний від Бостону лише річкою та мешканці Кембріджу воліють бути повністю окремим містом. Бо ж це Кембрідж!
Зимовий період в Бостоні не є дуже популярним серед туристів. Тому офіційно екскурсії Гарвардом не проводяться в цей час. Але я мала змогу потрапити на неофіційний тур. І навіть злива, вітер та мінус за вікном не могли мене зупинити.
Мати рідна, хата тепла, їду до Гарварду!!!:D
Думаю, дуже багато чого можна почитати у різних джерелах з інтернету про університет, я ж розповім те найцікавіше, що розповідали нам і того, чого в офіційних джерелах може і не бути :)
Цей будинок старезний. В ньому ще, свого часу, жили солдати Джорджа Вашингтона під час війни. До речі, після них будівлю довелося повністю приводити до ладу. Зараз же, в цьому будинку працює Президент Гарварду та адміністративні працівники. А на вищому поверсі живуть "обрані". Президент особисто обирає (за нікому невідомими критеріями) студентів, які окремо від усіх житимуть саме в цій будівлі. Президентський відбір вважається неймовірною честю.
Оці ворота також непрості. Гарвардські студенти проходять через них лише двічі: при вступі та після отримання диплому. Пройти більше 2х разів - дуже погана прикмета.
А от і (ні-ні) не общаги, а резиденції, де проживають студенти.
Я так зрозуміла, це ще вважається срєднячок, бо в таких "резиденціях" живуть першокурсники. Ті, хто старші та розумніші, живуть у будинках. Але, життя в будинку треба заслужити.
На території університету є церква.
А тепер моє улюблене :)
Кажуть, що справжній гарвардець до випуску має виконати 3 пункти:
№1 Після складених іспитів пробігтися по колу на гарвардському подвір"ї. Голяка.
№2 Це ледве не найбільша та найстаріша біблотека в США та в світі. З далекого року заснування, вона тільки збільшувалася і збільшувалася. Проте не в ширину, а в глибину. Будова має кілька поверхів униз. Сказати, що площа величезна - не сказати нічого. Так от, в кожного справжнього гарвардця ця бібліотека є №2 у списку справ. Тільки з книжками вона ніяк не пов"язана. Студенти мають зайнятися в бібліотеці...сексом. На що тільки не підеш заради звання справжнього гарвардця :D
Ну і №3: перед випуском треба подзюрчати на статую Джона Гарварда. Що цікаво, студенти називають витвір "скульптурою потрійної брехні". Бо на табличці вказано "Джон Гарвард, засновник. 1638". По-перше, позував для скульптора не Джон Гарвард, а хлопець чимось схожий на нього. Ще й до всього, на хлопця надягли абиякі речі, які скульптору здавалися найбільш подібними до вбрань тих часів, коли жив Джон Гарвард.
По-друге, дата заснування не 1638, а 1636 рік. І по-третє, Джон Гарвард не був засновником університету. Він був лише вкладником, який віддав дуже багато своїх грошей та книжок.
Ще й хтось з тургідів придумав казати туристам потерти носок туфлі статуї і тоді неодмінно з"явиться шанс, що ти або твої діти, або ж діти твоїх дітей вступлять до Гарвардського університету. І що ви думаєте, носок затертий до блиску:D
Ще б пак!
Якщо часто уявлення про США не співпадають з реальністю, то, впевнена, уявлення про Гарвард в думках та реальності співпадають цілком. Неймовірний. І крапка.
Знаходиться Гравард в окремому містечку під назвою Кембрідж. Взагалі-то, він від"єднаний від Бостону лише річкою та мешканці Кембріджу воліють бути повністю окремим містом. Бо ж це Кембрідж!
Зимовий період в Бостоні не є дуже популярним серед туристів. Тому офіційно екскурсії Гарвардом не проводяться в цей час. Але я мала змогу потрапити на неофіційний тур. І навіть злива, вітер та мінус за вікном не могли мене зупинити.
Мати рідна, хата тепла, їду до Гарварду!!!:D
Думаю, дуже багато чого можна почитати у різних джерелах з інтернету про університет, я ж розповім те найцікавіше, що розповідали нам і того, чого в офіційних джерелах може і не бути :)
Цей будинок старезний. В ньому ще, свого часу, жили солдати Джорджа Вашингтона під час війни. До речі, після них будівлю довелося повністю приводити до ладу. Зараз же, в цьому будинку працює Президент Гарварду та адміністративні працівники. А на вищому поверсі живуть "обрані". Президент особисто обирає (за нікому невідомими критеріями) студентів, які окремо від усіх житимуть саме в цій будівлі. Президентський відбір вважається неймовірною честю.
Оці ворота також непрості. Гарвардські студенти проходять через них лише двічі: при вступі та після отримання диплому. Пройти більше 2х разів - дуже погана прикмета.
Одна з асоціацій з Гарвардом - це вогонь. За сотні років історії, неодноразово траплялися пожежі. Одна з багатьох пожеж трапилася в бібліотеці, всі книжки згоріли. Всі, окрім однієї. Вцілілою книгою була та, яку один із студентів вчасно не віддав назад. Оригінал можна побачити і зараз, якщо вхопиш гарвардця, який проведе тебе до бібліотеки за своїм студентським квитком. Я нікого не хапала, якраз було свято, тому на подвір"ї були самі туристи, а не гарвардці)
Врешті-решт, прямо вже посеред кампусів вирішили побудувати міні-пожежну станцію. В наш час, цю будівлю використовують для творчих подій, концертів, зборів.
А от і (ні-ні) не общаги, а резиденції, де проживають студенти.
Я так зрозуміла, це ще вважається срєднячок, бо в таких "резиденціях" живуть першокурсники. Ті, хто старші та розумніші, живуть у будинках. Але, життя в будинку треба заслужити.
На території університету є церква.
А тепер моє улюблене :)
Кажуть, що справжній гарвардець до випуску має виконати 3 пункти:
№1 Після складених іспитів пробігтися по колу на гарвардському подвір"ї. Голяка.
№2 Це ледве не найбільша та найстаріша біблотека в США та в світі. З далекого року заснування, вона тільки збільшувалася і збільшувалася. Проте не в ширину, а в глибину. Будова має кілька поверхів униз. Сказати, що площа величезна - не сказати нічого. Так от, в кожного справжнього гарвардця ця бібліотека є №2 у списку справ. Тільки з книжками вона ніяк не пов"язана. Студенти мають зайнятися в бібліотеці...сексом. На що тільки не підеш заради звання справжнього гарвардця :D
По-друге, дата заснування не 1638, а 1636 рік. І по-третє, Джон Гарвард не був засновником університету. Він був лише вкладником, який віддав дуже багато своїх грошей та книжок.
Ще б пак!
Комментариев нет:
Отправить комментарий