четверг, 4 февраля 2016 г.

Washington D.C. Про скарби нації

До столиці США я потрапила на наступний день після Thanksgiving Day (День Подяки). Це важливо знати, бо в цей час, місто ( та і країна вцілому) трохи уповільнюють ритм життя. Всі по домівках з індичкою на столі, або в гостях, або у відпустці. День Подяки традиційно святкується святковим обідом та супроводжується кількома днями вихідних. Що робить свято доволі довгим, як на мене :)
Так от, у Вашингтоні через святкові дні, потрібно було більше часу, ніж зазвичай, щоб знайти де б поїсти, бо дуже багато закладів було зачинено. А так - все супер. Те, найголовніше, заради чого приїжджають до Вашингтону - відчинено.




І спершу, я пішла не до Білого дому, а до National Geographic Museum.
Тоді проводилася фотовиставка тварин планети на межі зникнення та "Індіана Джонс і пригоди археології".  

Фотопроект очолює Joel Sartore. Мета проекту: створити портрети тих видів, які на межі зникнення і заохотити людей врятувати тварин, поки ще є час.
Особливість робіт Джоела в тому, що він фотографує тварин на білому та чорному фонах, а не в їх звичному середовищі. Колекція нараховує близько 5000 фотографій.  Та Джоел хоче відзняти 12 000 зникаючих видів, таким чином, збільшивши шанси на увагу та допомогу людства.






"Всі створіння на Землі: великі та малі - цінні й заслуговують на право існування"



"Правда в тому, що коли ми рятуємо види - ми, насправді, рятуємо себе самих"








http://animals.nationalgeographic.com/animals/photo-ark/
Ось тут можна побачити всі інші фото тварин, на межі зникнення і навіть внести свій внесок в  до порятунку вимираючих видів :)






Виставка 'Indiana Jones' особливо цікава фанатам цієї пригодницької стрічки. Адже, виставлено дуже багато предметів, декорацій, костюмів зі зйомок різних років. Та хоч ти фанат, хоч ні - бажаючих було дуже багато. Та що там, в черзі треба було стояти близько 20-30 хв. Кожному відвідувачу видають навушники та планшет (звісно, безкоштовно), що дозволяє пересуватися незалежно від інших людей. 

На експонатах виставки наклеєні номери. Ти вводиш їх на планшеті і слухаєш собі історію про те, на що дивишся.


                         

                            


















Звідти вже можна прямувати до Національної Аллеї міста. Шлях, довжиною більше, ніж 1,5 км, сповнений, як на мене,  державними скарбами.

Почала я з Монументу Вашингтону. До побудови Ейфелевої вежі, він був найвищою спорудою на Землі.

Все обійти за один день було неможливо, тому щось бачила ввечері, щось вдень)





             
                             










Далі пішла від монументу до Національного Меморіалу Другої Світової Війни 








Звідти вже поруч Меморіал Лінкольна.

Здавалося б , осінь осінню, але і в цю пору року гуляти Вашингтоном не гірше, аніж весною, коли найбільший наплив туристів.








Меморіал відчинено 24 години на добу.






Мені довелося трошки побігати, щоб встигнути побачити все, що запланувала. Тому Меморіал Ветеранів Війни у В"єтнамі бачила здалля.  Сам меморіал складається з 3х частин та навідоміша частина - це Стіна, на якій написані імена всіх американських військових, які загинули чи зникли під час цієї війни.




Меморіал Ветеранів Корейської Війни.

19 статуй Меморіалу Ветеранів Корейської Війни, також одна є однією з частин і важається найпопулярнішою. На жаль, фото залишається фото. Підійшовши ближче, на кожному обличчі можна помітити абсолютно різні викарбувані емоції солдатів, які об"єднані спільним сумом та втомою.



Далі шлях веде до Меморіалу Мартіна Лютера Кінга молодшого.

                         



На протилежній стороні від Мартіна Лютера Кінга, знаходиться Меморіал Джефферсона.



Потім мені довелося піти назад, щоб вийти на вулицю, де знаходяться всі найвідоміші музеї Вашингтону та Капітолій.

З Капітолієм "пощастило" не дуже :) Він був у ремонтному стані. Ну і ще + до всього дощило.


А от з чим пощастило, так це з музеями! У Вашингтоні розташований науково-дослідницький та освітній Смітсонівський Інститут. До його комплексу входить дуже багато музеїв Вашингтону.  І це не маленькі заклади з картинками історії Вашингтону, це величезні будівлі з унікальними експонатами, які є цінністю не просто держави, а всього світу вцілому.
Такий висновок я зробила після того як вийшла з Національного музею авіації та космонавтики. Та що б мене щось коли-небудь поєднувало з космонавтикою?!
- А кем хочет быть наша Маша?
- Продавщицей яиц!- відповідала я в 5 років. ( При чому, мама не казала мені, що я дурна, а дозволяла пофантазувати. Мені просто дуже подобалося, як продавщиця перекладала яйця з картонних коробок до пакету покупцю. Така собі гра "Не розбий".)
-Машенька, ты кем хочешь быть?
- Певицей, - відповідала я через кілька років.
-Машенька, ты решила кем станешь?
-Телеведущей!-  сказала я після закнічення школи (тут голосний сміх Яни Строй).

Коротше кажучи, космонавтика мене ніколи не цікавила, як і літаки. Щоправда, до листопада 2015го :)

При вході ти можеш приєднатися до екскурсії з гідом. Екскурсія безкоштовна, як і вхід до музею. До всіх музеїв Смітсонівського Інституту.
Екскурсія офіційно триває 90 хв. Та мені трапився такий відданий своїй роботі чоловік, що замість 90хвилин, ми пройшли 200 :)
Брати Райт

Брати Райт створили перший в історії моторний аероплан, який протримався в повітрі. В музеї космонавтики знаходиться оригінал винаходу.




А це літак, на якому пілот летів 33 години, в напрямку Нью-Йорк - Париж.


Військові літаки




 Мій улюбленець - літак Амелії Ерхарт. Жінки-пілота, яка перша в історії авіації перелетіла Атлантичний океан. До речі, перелетіла саме на цьому літаку. В музеї знаходиться оригінал.




Також в музеї зберігаються оригінали речей Амелії Ерхарт.
Перша в історії повітряна куля







Бачите кульку знизу? То перший штучний супутник, який СРСР запустили на орбіту. Як розповідав гід: "Коли в 57-му США дізналися, що СРСР щось запустили в космос - всі були дуже налякані. СРСР та ще й в космос! Потім в 61-му, світ дізнався про те, що в космос вперше полетіла людина. Ще й при тому, Юрій Гагарін був з Радянського Союзу. Знову цей Союз всіх обійшов! Тому Америка вирішила цілитися прямо на Місяць!"



                                 


Праворуч вгорі: частина космічного корабля Apollo-11 - командний модуль Columbia. В ньому після польоту на Місяць, приземлялися на воду Ніл Армстронг, Майкл Коллінз та Едвін Олдрін. 


Зберігання таких експонатів мені зрозуміло та коли я побачила за склом космічний костюм Юрія Гагаріна, то не втрималася і запитала чому він знаходиться у Вашингтонському музеї. На що отримала відповідь: " Ми взяли ці речі не зберігання, бо мали де їх зберігати. Ми сказали Радянському Союзу, що коли і їм буде де - ми віддамо назад".





The Apollo-Soyuz
А вже в 75-му, США та СРСР об"єдналися для спільної роботи в космосі.






Тестовий варіант телескопу "Хаббл"
               



Робот-помічник на космічному кораблі
Космічний унітаз :)



Тестовий об"єкт на Місяць

Щодо Місяця!!!Найдовша черга в музеї була до....малесенького шматочку з Місяця!Його можна було відчути на дотик!




Те, що я опублікувала в блозі - це лише невелика частина того, що зберігається в Музеї авіації та космонавтики. Та там цілий день можна провести. В будівлі також є кілька планетаріїв і...McDonalds!Прямо в самому музеї.




Моя вам порада: приїжджайте до Вашингтону навесні! І обов"язково беріть когось із собою, щоб вам було з ким долати сотні метрів національних надбань та ділитися враженнями від побаченого ;)















 






























Комментариев нет:

Отправить комментарий